Фотовиставка

ОДВІЧНА МАГІЯ КАРПАТ

Напевне, всіх словників світу замало, аби бодай стисло описати ті почуття, які викликають Карпати. Це як перше нерозділене кохання: вабить до себе з першого погляду, а потім безупинно ятрить душу упродовж всього життя. Гори… Ти щоразу повертаєшся туди закрученим бумерангом, аби хоча одним оком подивитися б на них звіддаля, зазирнути за синій реріховський обрій, закутаний сивими туманами. Вони як магніт. Як туга. Як магія. Як щось невимовно звабливе і водночас трагічне, романтичне і небезпечне, неперевершено гарне і болюче в ту ж мить. Ти опиняєшся понад хмарами і мимоволі спостерігаєш, як унизу проти вітру пірнають у простір відчайдушні птахи. У той момент у тебе теж ніби виростають крила, лише від однієї думки: ти в Карпатах…

У кожного своя особлива дорога до Карпат, яка має лише початок… І обов’язкове продовження…

Для когось достатньо туру вихідного дня, аби на мило зафіксувати своє перше, а може, не доведи Господи, останнє сходження, щоб потім при нагоді вихвалятися: я там був… А для іншого це підняття на вершину триває все життя і з кожним походом усе сильніш і сильніш відчуваєш, що найкращі ті гори, у яких ти ще не бував…

Для мене Карпати це: відчуття Свободи, Хоткевич і Миколайчук, перша «Червона рута», знайомство з Михайлом Івасюком та мольфаром Іваном Нечаєм, Білий і Чорний Черемош, буковинські та франківські Розтоки, музей Івана Франка у Криворівні, це — Снятин, Кобаки і Кути… Це гірський мед у Киселицях та гурт жіночок за пивом у буфеті в Устериках… Це запах листя тютюну, розвішеного на сільських парканах… Хриплий гавкіт кудлатого вовкодава біля нашого намету та обидві Ведмедиці понад скелястим небосхилом… Це Коломия зі своїми вічними вибоїнами на дорогах… Симпатичний костел у Делятині… Ярмарок у Яремчі… Традиційний базар у Верховині… Густезний туман біля Писаного каменя… Велелюдні свята у Космачі… Це смачне еспресо на переїзді у Ворохті… Зустрічний лісовоз на засніженій дорозі на Вороненку… Стежки і сироварні бринзи на Кукулі… Дзвінкі потічки на схилах, покручений жереб, важезні ботала і вервечки овець у верхів’ях… Це, зрештою, 130-й зіл з «весільним» начинням на Зелене і поруйновані мости, холоднюча вода по пояс у Дземброні, чотири дні-чотири ночі у притулку бабці Параски, замордована фотомодель-саламандра, останнє полінце дров і підсмажені мешти… Це прожектор гелікоптера МНС понад нашими головами, громи-блискавиці і двадцять дев’ять пропущених дзвінків за добу… Це Вухатий Камінь із чорницями, Піп Іван з чеськими мандрівниками і їхній безупинний речитатив «триста гривень Говерла»… Це Чорногора і всі можливі види опадів гідрометеоцентру України за якусь годину… Замоклий фотоапарат і пересохле горло… Мівіна і союз-віктан з червоним перцем, тиждень поспіль без хліба і торбина зі сміттям за плечима, даремно викинутий пакетик використаного чаю і найсмачніший останній квадратик світочівської шоколадки, поділений чесно…

Це спокійний напівпорожній Заросляк і буремна метеостанція з пошуком київстара, тихе Несамовите і вітряна Пожижевська, неприступні Шпиці і мальовничий Брескул… Довгі білі смуги підступного торішнього снігу і щойно народжені крокуси попід ногами… А ще — несподівані зустрічі і тривалі знайомства… Люди… Гори… І села…  Козьмещик і Лазещина… Кваси і Близниці, Свидовець і Драгобрат… Стіг і Догяска… Білі гриби, темний ліс і загублений акумулятор від Нікона… Нічний магазинчик у Рахові… Смачнющі млинці у Ясінях… Незмінний провідник всюдизнаючий мудрий пес-Степан на перемичці між Петросом та Говерлою… Ватага корів на полонині Шеса, що так і хочуть зжерти наш целофановий кульок з останніми харчами… Шотландські танці з 75-літровим дойтером за плечима під акомпанемент губної гармошки навколо нашого помаранчевого ханнаха…

Карпати — це також Тустань і Східниця, скелі Довбуша і Ґоргани, запальні коломийки і водоспади в Шешорах… Затишні колиби при дорозі і запашна грибна зупа… Це барви мови і краса природи, глибінь історії і велич духу, спадкоємність традицій і невмирущі обряди… Це Манява і «Слава Ісу!»… Відверті обличчя, пошерхлі руки і на диво прудкі ноги…

Карпати — це безконечні малювання маршрутів на мапах, вислуховування прогнозів погоди, читання форумів  і нотування важливих телефонів… А потім все минає досить швидко. І коли за автомобільними віконцями (або раховоза!) уже поволі знову зникають останні обриси гір, душу огортає сум. Хочеться щодуху вигукнути: «Ми повернемося зовсім скоро!»

Карпати як добрі друзі. Завжди чекають… Карпати живуть… Вони — вічно молоді, і дарма, що їм якихось двадцять п’ять мільйонів літ...

Анатолій Мізерний.

Вийшов друком авторський альбом фотохудожника Анатолія Мізерного «Запрошує Рівненщина». У книзі відтворені унікальні історичні, архітектурні та мистецькі пам’ятки Рівненської області, регіон, що справедливо вважається перлиною Волині та Полісся.

Автор поведе невибагливого мандрівника, історика чи краєзнавця своїми улюбленими туристичними стежками, на яких подорожнього чекає багатобарвний і неповторний світ легенд, історичної величі та невимовної краси.

У фотовиданні вміщені пам’ятки історії та культури, музеї, архітектура, побут, традиції і народне мистецтво, моменти різноманітних свят та фестивалів, духовного життя краю.

Фотоальбом «Запрошує Рівненщина» — це високоякісний повнокольоровий друк європейського рівня, крейдований глянцевий папір, 216 сторінок, вступна стаття автора українською та резюме англійською мовою, 340 ілюстрацій з відповідними текстівками українською та англійською мовами, тверда ламінована обкладинка, зручний альбомний формат 220х240 мм.

Географія поданого матеріалу охоплює найцікавіші місця Рівненщини. Це передусім — Рівне, Острог, Дубно, Корець, заповідник «Поле Берестецької битви», Дорогобуж, Клевань, Пересопниця, Межиріч, Дермань та ін.

Вийшов друком повнокольоровий каталог, присвячений 70-річчю Рівненського театру. Представлено сотні архівних фото, розповіді про провідних майстрів сцени, діючий репертуар.

Альбомний формат. А-4. 60 сторінок.

Щороку тисячі шанувальників національної історії з багатьох регіонів України, гостей із сусідньої Польщі та інших країн приїздять у село Пляшева, що в Радивилівському районі Рівненської області, щоб віддати шану загиблим героям. Тут на кордоні трьох областей — Рівненської, Волинської та Львівської — у 1651 році відбулася одна з найбільших битв періоду Визвольної війни. Цьогоріч виповнюється 360 років із тих пір, коли у пекельному герці тут зійшлися дві величезні армії.

 З нагоди цієї події видано фотоальбом «КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ».

Фотокнига знайомить із Національним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви», козацьким меморіалом, котрий створений на місці битви, розкриває сторінки героїчної боротьби козаків та селян під проводом Богдана Хмельницького проти шляхетського поневолення. Меморіальні місця, пов’язані з перебігом тих історичних подій, віртуальні відвідини Свято-Михайлівського та Свято-Георгіївського храмів, розташо-ваних на острові Журавлиха, широченна палітра експозиції музею, що створює чітке уявлення про козацьку минувшину, — усе це на сторінках нового видання.

Окремою темою фотоальбому є моменти святкування Днів пам’яті героїв Берестецької битви у різні роки, пошанування героїв-козаків духівництвом, українськими патріотами, митцями, усіма, кому небайдужа національна єдність і свобода. Книга супроводжується відтворенням мальовничих краєвидів тутешніх місць, зображенням унікальної флори та фауни, що робить видання водночас цікавим, мистецьким і пізнавальним.

Фотокнига «КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ» — це високоякісний повно-кольоровий друк європейського рівня, крейдований глянцевий папір, 150 сторінок, вступна стаття українською та резюме англійською мовою, майже 200 ілюстрацій з відповідними текстівками українською та англійською мовами, тверда ламінована обкладинка, видання зручного альбомного формату розміром 210х297 мм.

На перших сторінках фотоальбому — вітання Президента України, Героя України, Президента Міжнародного громадського об’єднання «Рівненське земляцтво» Леоніда Кравчука, передмова академіка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Миколи Жулинського.

Присвята — досліднику козацької минувшини історику та археологу Ігорю Кириловичу Свєшнікову.

Автор щиро дякує за фінансову підтримку видання своїм меценатам та благодійникам, зокрема генеральному директору приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» Сергію Костючку, члену-кореспонденту НАН України, професору, голові ради Міжнародного громадського об’єднання «Рівненське земляцтво» Миколі Якимчуку та віце-призидентам МГО «Рівненське земляцтво» голові правління товариства «ІЛТА» Сергію Міщенку, голові правління товариства «Юридична фірма «Євротек» Василю Яніцькому, голові наглядової ради компанії АМАКО Віталію Скоцику. Особлива вдячність виконавчому директору МГО «Рівненське земляцтво»  Святославу Ващуку. Саме завдяки їм фотоальбом про нашу національну святиню вийшов друком і є яскравим свідченням нерозривності родинного коріння, адже найціннішим для людини є пам’ять і турбота про свої витоки.